-
1 сан
чdignity; ( духовний) holy orders, order, cloth; ( королівський) kingshipсан єпископа — bishopric, cathedra, the purple
позбавляти духовного сану — to disfrock, to unfrock
-
2 духовний
1) ( нематеріальний) spiritual; ( внутрішній) inward, innerдуховний заповіт — last will, testament
2) ( церковний) clerical, ecclesiasticalдуховний сан — holy orders pl
См. также в других словарях:
сан духовний — Звання духовної особи, що відображає її місце всередині церковної ієрархії за перевагою честі й влади: протодиякон, архидиякон, протоієрей, протопресвітер, архимандрит, ігумен, єпископ, архиєпископ, митрополит, патріарх; звання … Словник церковно-обрядової термінології
церковник — а, ч. 1) заст. Особа, яка служить у церкві, але не посвячена в духовний сан (читець, дяк і т. ін.). 2) Представник духівництва, особа, що має духовний сан. || Той, хто обстоює і пропагує релігію, церковну ідеологію … Український тлумачний словник
кардинал — I а, ч. Найвищий після папи духовний сан у католицькій церкві, а також особа, що має цей сан. II а, ч. Співоча пташка родини в юркових із яскраво червоним пір ям; живе в Північній і Південній Америці … Український тлумачний словник
відрікатися — а/юся, а/єшся, недок., відректи/ся, ечу/ся, ече/шся. док., від кого – чого і кого, чого. Відмовлятися від кого , чого небудь: свідомо позбавляти себе чогось. || Відмовлятися від своїх прав на престол, духовний сан тощо. || Поривати родинні чи… … Український тлумачний словник
зрікатися — а/юся, а/єшся, недок., зректи/ся, зречу/ся, зрече/шся, док., перех. 1) Відмовлятися від чого небудь; свідомо позбавляти себе чогось. || Відмовлятися від своїх прав на що небудь (перев. на престол, духовний сан і т. ін.). || Поривати родинні чи… … Український тлумачний словник
ігумен — а, ч. Настоятель православного монастиря; духовний сан монахів … Український тлумачний словник
клерикал — а, ч. 1) Представник церкви, що має духовний сан. 2) Прибічник клерикалізму; член клерикальної партії … Український тлумачний словник
рукопокладати — а/ю, а/єш, недок., рукопокла/сти, аду/, аде/ш, док. Висвячувати когось у духовний сан покладанням на його голову рук … Український тлумачний словник
святити — свячу/, свя/тиш, недок., перех., церк. 1) Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого небудь від гріховності, надання чомусь святості; освячувати. 2) Висвячувати кого небудь у духовний сан … Український тлумачний словник
святитися — свя/титься, недок. 1) заст. Шануватися як святиня. 2) церк. Висвячуватися в духовний сан … Український тлумачний словник
чин — у, ч. 1) Черговий розряд, ранг за встановленим порядком проходження військової та цивільної служби. || У дореволюційній Росії – звання державного службовця за табелем про ранги. || церк. Духовний сан, стан. •• Чин чи/ном ; Чин по чи/ну так, як… … Український тлумачний словник